Педагогічна професія - одна з найдавніших. Виникла вона на початку розвитку людства. З покоління в покоління потрібно було передавати знання і навички володіння знаряддями праці, зброєю тощо.

В сучасному світі вчитель займає далеко не останнє місце в  житті та здоров'Ї учня, адже основну частину свого дня вони проводять в школі.

Вчитель має готувати людину, органічно адаптовану до життя у світі багатоманітних зв'язків - від контактів із найближчим оточенням до глобальних зв'язків. Тому так важливо навчати дітей змалку співіснувати з іншими людьми та суспільними структурами, виробляти вміння регулювати різні психологічні, соціальні, політичні, міжнаціональні конфлікти.

Працю справжнього педагога живить віра в людину. Він повинен бути оптимістом, глибоко вірити у сили й можливості дітей, бачити насамперед усе краще, що їм притаманне, "проектувати хороше" (А. Макаренко). Учитель має підходити до кожної дитини з оптимістичною налаштованістю,навіть, якщо ризикує помилитися. Водночас він не повинен ідеалізувати їх позитивних рис, ігноруючи їх недоліки.

Вчитель XXI ст.. має бути твердим, непохитним, послідовний у своїх вимогах і водночас гнучким. Він є наставником і керівником для учнів.

У навчально-виховній роботі  від учителя потребуються організаторські здібності і уміння. Педагог має справу з колективом учнів, якими треба повсякчас керувати, направляти і спрямовувати діяльність,

Учитель — головна фігура педагогічного процесу. Його особистий приклад — могутній фактор виховного впливу. Завдяки спілкуванню з учнями вчитель виховує їх не тільки словом, а й всіма якостями своєї особистості. Діти, говорив Л, Толстой, переймаються прикладом у сто разів сильніше, ніж найкрасномовнішими і найрозумнішими повчаннями. Вони (особливо це стосується дітей молодшого віку) копіюють учителя, наслідують його на кожному кроці. Виплив авторитетного педагога на учнів залишає свій відбиток на все їхнє життя. "Золотим правилом" науки виховання вважав К. Ушинський тезу: "Вчителеві треба бути таким, якими він хоче бачити своїх вихованців".

Головне завдання вчителя — навчати і виховувати. У ньому закорінені функції педагога.

Протягом трьох тижнів у нашій школі проходив фестиваль «Педагогічної майстерності». В ньому прийняли участь всі вчителі школи. Цей фестиваль дав змогу ще раз відвідати уроки свої колег, навчитись чогось нового та поділитись  власним досвідом. Дуже важливим моментом було те, що молоді вчителі побачили роботу своїх більш досвідчених колег

І наприкінці хочеться сказати Успішність учителя залежить не від нагород, не від визнання керівництва. Вона залежить від взаєморозуміння вчителя і дітей.

Учитель усвідомлює свій успіх  тієї хвилини, коли дитина після уроку підходить і каже: «Спасибі Вам, було так цікаво».

Переживання вчителем успіху швидкоплинне. Це можна порівняти зі щастям, а воно завжди є  миттєвістю.